До овочевих рослин відносять багато тих рослин, у яких використовують в їжу соковиті органи. Це можуть бути буквально усі органи від квітки до кореня. Залежно від напряму використання овочі мають складну класифікацію, серед яких важливе місце займають ароматичні рослини, які використовують у невеликих кількостях з метою покращення смаку. Їх додають до різних приправ, використовують для консервування овочів, ароматизації оцту, вина, чаю тощо. Сучасна селекція ароматичних овочевих рослин спрямована на комплексне поєднання соковитості листків з поєднанням ніжного аромату. Тоді як технічні ароматичні культури мають велику кількість ефірних олій, але жорсткі листки.

Про городні рослини пишуть по-різному, але про васильки, чи так званий «базилік», писати мало не можливо. Недаремно, Ця рослина прийшла до нас уже давно. Спочатку, як сакральна (священна) і лікарська рослина, а з часом - вона перетворилася на цінну ароматичну ніжну овочеву зелень як для свіжого споживання, так і як важливий компонент для виготовлення прянощів. Насіння стало популярним для вирощування проростків.

Васильки були дуже популярними з давніх-давен. По-іншому їх називають «базиліком», що у перекладі із старогрецької мови означає «царська трава». Між іншим, і назва «васильки» має аналогічний переклад. Середньовіковий вірменський лікар XV століття Амірдовлат Амасіаці у книзі «Ненужное для неучей» (див. у перекладі, Москва, 1990), зібрав усю інформацію про васильки і відніс їх до тих, у яких лікарська природа гаряча і суха. Васильки мають розчинюючі властивості, зупиняють кровотечі, у невеликих кількостях «звеселюють» серце і виганять сечу. Кращі властивості мають різновидності із забарвленими листками, у яких більше антиоксидантів. На додаток, сучасні дослідження доказали, що васильки є сильним природним антибіотиком. Поряд з «позитивом», варто відмітити певну обережність у випадку їх використання великих кількостях при ішемії серця, цукровому діабеті, тромбофлебіті і гіпертонії.

Людина навчилася використовувати і вирощувати три види васильків – м'ятолисткові, звичайні та євгенольні. Городнику це потрібно знати для того, щоб правильно вибрати напрям вирощування і використання. Васильки м’ятолисткові або камфорні (Ocimum menthaefolium). Багаторічний напівкущик. Висота 60 – 80 см. У природному стані росте в Аравії та Північно-східній Африці. В Україні вирощують в однорічній культурі. Листки зелені. З листків та пагонів отримують природну камфору. Лікарський, але в городництві не використовують через сильний аромат, але цей вид є добрим ароматизатором чаю і лікерів «Бенедектин» і «Шартрез».

Васильки звичайні (Ocimum basilicum). Однорічна рослина. Висота – до 60 см. Стебла і листки зелені, або із фіолетовою пігментацією різної інтенсивності. Використовують як лікарську і овочеву рослину. Молоді листки і пагони використовують як салатна приправа до різних страв, а також для виготовлення прянощів. Вони стали улюбленою приправою для солоного огірка, ароматизації оцту, коктейлів, вина, томатних консервів тощо. Порошок із сухих листків у суміші з розмарином є добрим замінником сухого чорного перцю. Італійська кухня його широко використовує для страв із макаронів і ніяка піца не може обійтися без васильків.

Васильки євгенольні (Ocimum gratissimum). Багаторічний кущ, висота якого може сягати 150 см. Росте у тропіках, але у нас можна вирощувати через розсаду в однорічній культурі на грядці, або у великих ємкостях. Через сильний аромат використовують лише для ароматизації консервів, вин, лікерів та косметичній промисловості.

Сортове різноманіття салатних васильків звичайних (базиліка звичайного), яке вирощують в Україні, створене і широко продається у вигляді декількох групп, а сааме:

- зелені – Анісовий, Гвоздичний, Містер Варис, Мамонт;

- фіолетові – Темний опал, і Червоний рубін;

- карликові для горщечкової культури – Смарагд, Грецький.

Технологія вирощування васильків доступна для усіх категорій господарств – від дачних ділянок до великих тепличних комбінатів. Причому, наявність захищеного ґрунту дає можливість вирощувати за принципом «конвеєра» - від весни до пізньої осені. З біологічних особливостей, які визначають успіх є висока вимогливість до світла і тепла, рівномірне забезпечення вологою і висока родючість субстрату чи ґрунту. Із хвороб дають про себе знати кореневі гнилі, що вимагає дотримування сівозміни і ретельної підготовки субстрату для вирощування розсади з нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Це одна із рослин, насіння якої не можна намочувати перед сівбою, бо воно швидко покривається слизом і злипається. Вирощують їх прямою сівбою у прогрітий ґрунт впродовж усього травня, або через розсаду, але вони не «люблять» пересаджування рваної розсади з відкритою пораненою кореневою системою. Тому, його розсаду варто вирощувати у касетах, стаканчиках чи торфоперегнійних кубиках. Для ресторанного бізнесу, зеленого туризму та кімнатної культури, васильки варто вирощувати у горщечковій культурі.

Під час догляду за рослинами слід звернути увагу на рівномірний полив прогрітою на сонці водою. Холодна вода із свердловини буде сприяти поширенню кореневих гнилей. Щодо шкідників, то в умовах України, їх практично немає, окрім універсальних для усіх овочевих рослин – личинки травневого хруща і дротяника, підгризаючих совок.

Способів використання свіжих і сушених листків васильків дуже багато, але основним є додавання у салати і консервовані овочі. Зимою він буде смакувати у вигляді сухого розтертого порошку. Для особливих любителів можна запропонувати вирощування проростків із насіння.

Доктор сільськогосподарських наук,

професор Сич З.Д.