Перезволожувані ґрунти бувають різні, вони можуть сильно відрізнятися за будовою, складом і походженням – це болотні, лучно-болотні, торфово-болотні, дернові, дерново-підзолисті ґрунти тощо.

   Головна особливість, яка їх об’єднує, постійний або тимчасовий застій вологи, який призводить до погіршення аерації і поступового відмирання коренів рослин. Перезволожування може відбуватися за рахунок високого підняття підґрунтових вод або поверхневого перезволожування, коли атмосферна вода погано просочується у нижні горизонти.

 

Вони практично всі характеризуються дефіцитом поживних речовин (макро- і мікроелементів), низькою активністю мікробіологічної діяльності. Перезволожувані ґрунти можуть бути кислі, нейтральні і лужні.

 

Зразу відмічу, що в умовах постійного зволоження ґрунту, за різкого дефіциту кисню можуть рости тільки окремі рослини.

 Добре відомо, що плодові дерева не миряться з перезволожуваними ґрунтами. Проте порівняно з іншими культурами яблуня і груша можуть переносити тимчасове перезволожування, проте це залежить від характеристики підвою. На заболочених ділянках добре росте лохина і журавлина, проте для них потрібна кисла реакція ґрунтового розчину (рН нижче 5). Обліпиха здатна переносити надлишкове перезволоження і тривалі періоди затоплення. Менше інших ягідників бояться високого рівня підґрунтових вод аронія (чорноплідна горобина), чорна смородина, жимолость, калина, проте постійного перезволожування не переносять, лише тимчасове. З тимчасовим перезволожуванням миряться і слива.

 

        Говорячи про овочеві культури, можна відмітити, що всі вони погано ростуть на перезволожуваних ґрунтах. Однак практично на будь-якій ділянці, навіть з несприятливими ґрунтовими умовами, можна для них створити оптимальні умови на стаціонарних піднятих грядках: це збиті з дощок короба.

         Щоб засипати ґрунт у стаціонарні грядки, можна купити його у приватних підприємців, проте він може мати кислу реакцію ґрунтового розчину, або велику кількість бур’янів, тобто куплена земля не завжди буде відповідати вимогам родючого ґрунту. При купівлі ґрунту потрібно питати сертифікат його якості. Але найкраще приготувати компости (на основі бур’яну, скошеної трави, очистків з кухні, опалого листя, тирси, а також піску та дернової землі).

         Матеріали, які компостують, поділяють: на багаті азотом, проте бідні вуглецем і, навпаки, багаті вуглецем, але бідні азотом.

      Багаті азотом – гній, фекалії, пташиний послід, кухонні відходи, зелене листя, бур’яни, скошена трава, бобові культури тощо. Ці матеріали розкладаються дуже швидко, під час цього виділяється тепло, яке необхідне для активної роботи мікроорганізмів.

        Багаті вуглецем – сухе листя, солома, тирса, кора, торф тощо. Ці матеріали дещо гірше розкладаються, проте грають велику роль під час компостування. Вони утримують вологу і забезпечують гарний повітрообмін.

         Найкращими для гарного компостування органічних залишків є співвідношення С:N = 25-30:1, коли на 25-30 частин вуглецю припадає 1 частина азоту. Таке співвідношення буде сприяти швидкому розкладанню компостного матеріалу з найменшою втратою поживних речовин. Наприклад, у пташиному посліді таке співвідношення становить 8:1, гноєві – 10:1, кухонних відходах – 15:1, бур’янах (у ранніх стадіях розвитку) – 25-30:1, сухому листі – 40-50:1, соломі – 80:1, тирсі – 500:1.

 

  "Не засмучуйтесь, якщо Ви купили перезволожену земельну ділянку, оскільки у Вас є маса переваг – наприклад, все більшу популярність зараз мають штучні декоративні водойми, з дерев’яними містками і болотними рослинами, і це може стати Вашою візитною карточкою. До речі такі водойми будуть зменшувати перезволоженість ділянки. Зробіть недоліки Вашої земельної ділянки її перевагами."