ЦІКАВО ЗНАТИ: Як приготувати компост

Кожен господар на своїй присадибній ділянці має безліч відходів – сухе листя, гілки, бадилля, бур’ян, кухонні відходи, свіжоскошену траву тощо. І багато хто переймається питанням – що з ними робити? Звичайно компостувати. Компостування дозволяє дешево і ефективно перетворювати відходи присадибної ділянки в цінне органічне добриво – компост. Це добре перепрілі або розкладені органічні залишки.

   1. Компост, як губка, відмінно вбирає вологу і добре пропускає повітря, покращуючи структуру ґрунту. До речі, 1 г компосту може утримувати від 5 до 10 г води. На сухих піщаних ґрунтах він збільшує вміст гумусу та здатність утримувати вологу, що є першою і необхідною умовою на таких ґрунтах для росту і розвитку культур. На важких глинистих ґрунтах компост запобігає утворенню кірки.

   2. З компостом у ґрунт надходить велика кількість макро- і мікроелементів, які збалансовані за складом. Його використовують під усі культури, проте найбільш ефективним він є за вирощування овочів.

   3. Компост є альтернативою заміни синтетичних мінеральних добрив.

   4. Відпадає необхідність спалювати органічні рештки.

 

   Правильно приготовлений компост за цінністю не поступається гноєві. У 1 тонні компосту у середньому міститься  5 кг азоту, 2 кг фосфору та 3 кг калію, а також і інші макро- і мікроелементи. Для порівняння 1 тонна перепрілого солом’яного гною містить 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору та 6 кг калію.

   Швидкість розкладання органічних решток, в першу чергу, залежить від вмісту в них двох елементів – вуглецю (С) і азоту (N), а точніше від їх співвідношення у компостованому матеріалі. Тому пропорційний вміст цих елементів грає головну роль у процесі компостування.

   Матеріали, які компостують, поділяють на: багаті азотом, проте бідні вуглецем і, навпаки, багаті вуглецем, але бідні азотом.

 

 

   Багаті азотом – гній, пташиний послід, кухонні відходи, зелене листя, свіжоскошена трава, зелені добрива (сидерати). Ці матеріали швидко розкладаються, під час цього виділяється тепло, яке необхідне для активної роботи мікроорганізмів.

   Багаті вуглецем – сухе листя, солома, тирса, кора, торф тощо. Ці матеріали дещо гірше розкладаються, проте грають велику роль під час компостування. Вони утримують вологу і забезпечують гарний повітрообмін.

   Найкращим для гарного компостування є співвідношення вуглецю до азоту (С:N) – 25-30:1, тобто на 25-30 частин вуглецю припадає 1 частина азоту. Таке співвідношення сприяє швидкому розкладанню компостного матеріалу з найменшою втратою поживних речовин.

   Але, якщо немає можливості зробити правильну комбінацію органічних матеріалів із співвідношенням С:N – 25-30:1, бажано застосовувати біопрепарати, наприклад біопрепарат «Джерело» ТМ «Професійне насіння». Це концентрована суміш корисних природних мікроорганізмів, ферментів та мінералів для прискорення розкладу органічних залишків та утворення гумусу. Біопрепарат, а точніше ефективні мікроорганізми (ЕМ), дозволяють прискорити процес приготування компосту в 5-7 разів, тобто якщо термін приготування звичайного компосту становить у середньому 2 роки, а за допомогою застосування ЕМочок цей процес скорочується до 2-3-х місяців.

   Пам’ятайте, що у грунт не можна заробляти органічні залишки, які містять багато вуглецю і мало азоту (солома, тирса, сухе листя, суха трава, торф тощо) без попереднього компостування. Для їх розкладання потрібен азот і оскільки його у органічному матеріалі міститься мало, мікроорганізми використовують азот ґрунту, що призводить до азотного голодування рослин. Тому врожаї культур у перший рік внесення сухих органічних матеріалів, як правило, низькі.

   Для активної роботи і життєдіяльності мікроорганізмам також необхідні вода і повітря (кисень). Тому під час компостування не допускають ущільнення органічної маси (це погіршує повітрообмін). Час від часу потрібно перелопачувати компостні рештки. Проте це досить фізично складна справа, тому можна проколювати органічну масу залізним стержнем.

   Також важливою умовою готування компосту є вміст достатньої кількості вологи. Занадто сухий або вологий матеріал буде повільно розкладатися. Якщо він сухий, то мікроорганізмам не буде вистачати води, якщо вологий – повітря. Якщо дощі ідуть дуже рідко або часто, регулювати вологість потрібно штучно: за надлишкової вологості перелопачують або проколюють органічний матеріал, а за недостатньої – поливають.

   Оцінити вологість компосту можна досить простим способом: потрібно стиснути жменю компостного матеріалу у руці. Якщо між пальцями тече вода – компост дуже вологий, якщо маса розсипається – сухий. Вологість маси можна вважати достатньою, якщо під час стискання між пальцями з’явиться кілька крапель води.

   Які органічні матеріали потрібно використовувати і як правильно їх укладати я напишу у наступній статті. До зустрічі!

Людмила Дацько,

кандидат сільськогосподарських наук

Інститут водних проблем і меліорації