ЛИМОННИК КИТАЙСЬКИЙ- одно- або дводомна дерев’яниста листопадна ліана родини лимонникових — Schizandraceae, яка має специ­фічний запах лимона, з пагонами завд. 4–8 м, обвиває стовбури дерев або гілки кущів; рос. назва: лимонник китайский. Листки чергові, обернено-яйцеподібні або загострено-еліп­тичні, цілокраї або слабко зазубрені, з черво­ними черешками. Квітки білі або рожево-білі, ароматні зібрані по 2–3–5 у пазухах листків в основі вкорочених пагонів. Плід — соковита багатолистянка, яка складається з численних червоних ягодоподібних одно- або двонасінних плодиків. Цвіте у травні–червні. Плоди достигають у вересні. Л.к. росте на Далекому Сході. На території України вирощують як декоративну, харчову і лікарську рослину. Сировина — зрілі плоди Fructus Schizandrae і насіння лимонника — Semina Schizandrae chinensis. Збирають плоди з вересня і до початку заморозків, протягом 2–3 днів, пров’ялюють на вільному повітрі під накриттям, а потім штучно досушують у сушарках, починають при температурі 35–40 °С, за­кінчують при температурі 60 °С. Насіння виділяють із вичавків, які залишаються після переробки плодів на сік. Сушать насіння при температурі, не вищій за 50 °С. Готову сировину зберігають у полотняних мішках у сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Плоди містять до 20% органічних кислот, основні з яких лимонна (11%), яблучна (10%) та винна; гомізини А, В, С, D, F, G, H, N, цукри, значну кількість вітаміну С (у сухих плодах до 500 мг%) та етерну олію. Настойку лимонника (1:5, 95% спирт) застосовують при фізичній та розумовій перевтомі, для посилення гостроти зору при астенічних і астенодепресивних станах, при трофічних виразках; препарат посилює адаптогенні властивості організму. Сік лимонника використовують як тонізуючий напій, корисний при пониженій кислотності шлункового соку. Протипоказання: при підвищеній нервовій збудливості, безсонні, підвищеному АТ і порушеннях серцевої діяльності. Застосовується у гомеопатії.